Матфея

§1. Тогда приходят к Иисусу Иерусалимские книжники и фарисеи и говорят:
УПО: Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:
KJV: Then came to Jesus scribes and Pharisees, which were of Jerusalem, saying,

§2. зачем ученики Твои преступают предание старцев? ибо не умывают рук своих, когда едят хлеб.
УПО: Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.
KJV: Why do thy disciples transgress the tradition of the elders? for they wash not their hands when they eat bread.

§3. Он же сказал им в ответ: зачем и вы преступаете заповедь Божию ради предания вашего?
УПО: А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?
KJV: But he answered and said unto them, Why do ye also transgress the commandment of God by your tradition?

§4. Ибо Бог заповедал: почитай отца и мать; и: злословящий отца или мать смертью да умрет.
УПО: Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.
KJV: For God commanded, saying, Honour thy father and mother: and, He that curseth father or mother, let him die the death.

§5. А вы говорите: если кто скажет отцу или матери: дар [Богу] то, чем бы ты от меня пользовался,
УПО: А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,
KJV: But ye say, Whosoever shall say to his father or his mother, It is a gift, by whatsoever thou mightest be profited by me;

§6. тот может и не почтить отца своего или мать свою; таким образом вы устранили заповедь Божию преданием вашим.
УПО: то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.
KJV: And honour not his father or his mother, he shall be free. Thus have ye made the commandment of God of none effect by your tradition.

§7. Лицемеры! хорошо пророчествовал о вас Исаия, говоря:
УПО: Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:
KJV: Ye hypocrites, well did Esaias prophesy of you, saying,

§8. приближаются ко Мне люди сии устами своими, и чтут Меня языком, сердце же их далеко отстоит от Меня;
УПО: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!
KJV: This people draweth nigh unto me with their mouth, and honoureth me with their lips; but their heart is far from me.

§9. но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим.
УПО: Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...
KJV: But in vain they do worship me, teaching for doctrines the commandments of men.

§10. И, призвав народ, сказал им: слушайте и разумейте!
УПО: І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!
KJV: And he called the multitude, and said unto them, Hear, and understand:

§11. не то, что входит в уста, оскверняет человека, но то, что выходит из уст, оскверняет человека.
УПО: Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.
KJV: Not that which goeth into the mouth defileth a man; but that which cometh out of the mouth, this defileth a man.

§12. Тогда ученики Его, приступив, сказали Ему: знаешь ли, что фарисеи, услышав слово сие, соблазнились?
УПО: Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
KJV: Then came his disciples, and said unto him, Knowest thou that the Pharisees were offended, after they heard this saying?

§13. Он же сказал в ответ: всякое растение, которое не Отец Мой Небесный насадил, искоренится;
УПО: А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
KJV: But he answered and said, Every plant, which my heavenly Father hath not planted, shall be rooted up.

§14. оставьте их: они -- слепые вожди слепых; а если слепой ведет слепого, то оба упадут в яму.
УПО: Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...
KJV: Let them alone: they be blind leaders of the blind. And if the blind lead the blind, both shall fall into the ditch.

§15. Петр же, отвечая, сказал Ему: изъясни нам притчу сию.
УПО: А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.
KJV: Then answered Peter and said unto him, Declare unto us this parable.

§16. Иисус сказал: неужели и вы еще не разумеете?
УПО: А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?
KJV: And Jesus said, Are ye also yet without understanding?

§17. еще ли не понимаете, что всё, входящее в уста, проходит в чрево и извергается вон?
УПО: Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
KJV: Do not ye yet understand, that whatsoever entereth in at the mouth goeth into the belly, and is cast out into the draught?

§18. а исходящее из уст -- из сердца исходит -- сие оскверняет человека,
УПО: Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.
KJV: But those things which proceed out of the mouth come forth from the heart; and they defile the man.

§19. ибо из сердца исходят злые помыслы, убийства, прелюбодеяния, любодеяния, кражи, лжесвидетельства, хуления --
УПО: Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.
KJV: For out of the heart proceed evil thoughts, murders, adulteries, fornications, thefts, false witness, blasphemies:

§20. это оскверняет человека; а есть неумытыми руками -- не оскверняет человека.
УПО: Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!
KJV: These are the things which defile a man: but to eat with unwashen hands defileth not a man.

§21. И, выйдя оттуда, Иисус удалился в страны Тирские и Сидонские.
УПО: І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
KJV: Then Jesus went thence, and departed into the coasts of Tyre and Sidon.

§22. И вот, женщина Хананеянка, выйдя из тех мест, кричала Ему: помилуй меня, Господи, сын Давидов, дочь моя жестоко беснуется.
УПО: І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!
KJV: And, behold, a woman of Canaan came out of the same coasts, and cried unto him, saying, Have mercy on me, O Lord, thou son of David; my daughter is grievously vexed with a devil.

§23. Но Он не отвечал ей ни слова. И ученики Его, приступив, просили Его: отпусти ее, потому что кричит за нами.
УПО: А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!
KJV: But he answered her not a word. And his disciples came and besought him, saying, Send her away; for she crieth after us.

§24. Он же сказал в ответ: Я послан только к погибшим овцам дома Израилева.
УПО: А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...
KJV: But he answered and said, I am not sent but unto the lost sheep of the house of Israel.

§25. А она, подойдя, кланялась Ему и говорила: Господи! помоги мне.
УПО: А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!
KJV: Then came she and worshipped him, saying, Lord, help me.

§26. Он же сказал в ответ: нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.
УПО: А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...
KJV: But he answered and said, It is not meet to take the children's bread, and to cast it to dogs.

§27. Она сказала: так, Господи! но и псы едят крохи, которые падают со стола господ их.
УПО: Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.
KJV: And she said, Truth, Lord: yet the dogs eat of the crumbs which fall from their masters' table.

§28. Тогда Иисус сказал ей в ответ: о, женщина! велика вера твоя; да будет тебе по желанию твоему. И исцелилась дочь ее в тот час.
УПО: Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.
KJV: Then Jesus answered and said unto her, O woman, great is thy faith: be it unto thee even as thou wilt. And her daughter was made whole from that very hour.

§29. Перейдя оттуда, пришел Иисус к морю Галилейскому и, взойдя на гору, сел там.
УПО: І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.
KJV: And Jesus departed from thence, and came nigh unto the sea of Galilee; and went up into a mountain, and sat down there.

§30. И приступило к Нему множество народа, имея с собою хромых, слепых, немых, увечных и иных многих, и повергли их к ногам Иисусовым; и Он исцелил их;
УПО: І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.
KJV: And great multitudes came unto him, having with them those that were lame, blind, dumb, maimed, and many others, and cast them down at Jesus' feet; and he healed them:

§31. так что народ дивился, видя немых говорящими, увечных здоровыми, хромых ходящими и слепых видящими; и прославлял Бога Израилева.
УПО: А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!
KJV: Insomuch that the multitude wondered, when they saw the dumb to speak, the maimed to be whole, the lame to walk, and the blind to see: and they glorified the God of Israel.

§32. Иисус же, призвав учеников Своих, сказал им: жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть; отпустить же их неевшими не хочу, чтобы не ослабели в дороге.
УПО: А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.
KJV: Then Jesus called his disciples unto him, and said, I have compassion on the multitude, because they continue with me now three days, and have nothing to eat: and I will not send them away fasting, lest they faint in the way.

§33. И говорят Ему ученики Его: откуда нам взять в пустыне столько хлебов, чтобы накормить столько народа?
УПО: А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?
KJV: And his disciples say unto him, Whence should we have so much bread in the wilderness, as to fill so great a multitude?

§34. Говорит им Иисус: сколько у вас хлебов? Они же сказали: семь, и немного рыбок.
УПО: А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.
KJV: And Jesus saith unto them, How many loaves have ye? And they said, Seven, and a few little fishes.

§35. Тогда велел народу возлечь на землю.
УПО: І Він ізвелів на землі посідати народові.
KJV: And he commanded the multitude to sit down on the ground.

§36. И, взяв семь хлебов и рыбы, воздал благодарение, преломил и дал ученикам Своим, а ученики народу.
УПО: І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.
KJV: And he took the seven loaves and the fishes, and gave thanks, and brake them, and gave to his disciples, and the disciples to the multitude.

§37. И ели все и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин полных,
УПО: І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...
KJV: And they did all eat, and were filled: and they took up of the broken meat that was left seven baskets full.

§38. а евших было четыре тысячи человек, кроме женщин и детей.
УПО: Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
KJV: And they that did eat were four thousand men, beside women and children.

§39. И, отпустив народ, Он вошел в лодку и прибыл в пределы Магдалинские.
УПО: І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.
KJV: And he sent away the multitude, and took ship, and came into the coasts of Magdala.